Що таке «одеські схили», та що з ними не так

Одеські схили — зелена смуга завдовжки приблизно 5 км та завширшки до 300 м, що відділяє місто від моря. Вздовж всього схилу проходить «Траса здоров’я» і тягнеться від парку Шевченка до Аркадії. Одесити активно користуються цією смугою для пробіжок та прогулянок пішки, катання на велосипедах і роликах. Формально, озеленена територія носить назву «парк „Ювілейний“», але далеко не всі одесити сприймають її як парк чи навіть як єдину територію. Для місцевих — це зона для активного відпочинку та пікніків, а для туристів — часто це бар’єр, який необхідно подолати, щоб дістатись до пляжів.

Ще 60 років тому тут було стрімке урвище, а море забирало в міста приблизно 5–6 метрів суші щороку. Рясно озеленена територія, пляжі та похилий рельєф — це, насамперед, результат зведення неймовірно складної інженерної конструкції для захисту суші. Запланований термін її експлуатації в 25 років вже перевищено приблизно в два рази, тому конструкція, за оцінкою експертів, знаходиться в аварійному стані. А сам парк подекуди більше схожий на хащі з хаотичною системою пішохідних доріжок-протоптишів, хоча і є одним з головних символів міста.

Воркшоп як інструмент змін

Ми віримо в те, що значущі міські зміни можуть бути ефективними, справедливими та сталими лише за умови включення в процес створення та ухвалення рішень трьох сторін — міської адміністрації, бізнесу та мешканців. Такий процес називається партисипативним. Він дозволяє не тільки врахувати інтереси та потреби зацікавлених сторін, але й надати їм можливість почути та зрозуміти одна одну, розробити ефективну стратегію дій та домовитись про співпрацю в її втіленні.

Основним інструментом партисипації є воркшоп (або ж «майстерня»). На відміну від громадських слухань, добре організований воркшоп надає містянам не формальне, а справжнє право на місто. Рушійною силою воркшопу та запорукою ефективних рішень є мультидисциплінарна команда — люди з різними поглядами, досвідом та знаннями, релевантними цілям змін. У партисипативному процесі через залучення всіх стейкхолдерів до серії робочих зустрічей виробляються якісні рішення. У порівнянні зі звичним процесом, де значущі рішення ухвалює невелика закрита група людей, партисипація дає багато переваг.

• Багатші та інноваційніші рішення. Мультидисциплінарна команда здатна в короткий термін знайти якісно нові шляхи вирішення проблем.
• Рішення, що адекватніше відповідають справжнім потребам тих, на кого вплинуть майбутні зміни. Люди можуть не просто висловлювати свої побажання, а стати співавторами важливих рішень.
• Рішення, що адекватніші обмеженням та можливостям. Робоча команда має можливість швидко перевіряти гіпотези, якщо в процес залучено тих, хто буде реалізовувати ухвалені рішення.
• Більш сталі рішення. Майбутні користувачі змін стають співавторами, а отже з більшою повагою ставляться до результатів роботи.
• Люди починають толерантніше ставитись одне до одного, оскільки вони краще розуміють мотивацію дій колег.

Задачами одеського воркшопу стали:

• аналіз потенціалу території,
• формування візії майбутнього території,
• визначення стратегії її розвитку,
• створення концепції розвитку.

Підготовка до воркшопу

Перед анонсом воркшопу для одеситів команда Urban Inst. під керівництвом Кості Ємельянова провела просторовий аналіз території та визначила її особливості і основні проблеми.

Воркшоп

Для воркшопу ми планували зібрати дві команди по 10 людей:

• Команда «Люди», метою якої було б створення програми активації публічного життя на території парку.
• Команда «Простір», що повинна була сфокусуватись на просторових рішеннях.

Але, звісно, все пішло не так, і ми цьому дуже раді. По-перше, на воркшоп зареєструвалось так багато охочих взяти участь, що нам довелось створити дві команди «Простір». По-друге, команди виявились настільки самоорганізованими, що в процесі роботи обрали ті задачі, де змогли створити найбільшу користь.

Під модерацією Юри Грановського з «Агентів змін» у трьох командах упродовж трьох днів працювали 30 людей: архітектори/-ки, ландшафтні архітектори/-ки, дизайнери/-ки користувацького досвіду, велоактивіст, біологиня, антрополог, соціологиня, організатор спортивно-масових подій.

Розуміння задачі: день 1

На початку воркшопу, який відбувся в лекторії міського простору «4City», учасники прослухали доповіді для кращого розуміння задачі і контексту.

• Максим Коцюба (Студія ландшафтної архітектури KOTSIUBA) презентував генплан ЖК «KANDINSKY Residence» і ухвалені рішення з планування внутрішнього подвір’я.
• Антон Олійник (архітектурна студія Buro-o) розповів про функції поверхів будинків комплексу, активність фасадів і майбутній паркінг.
• Костя Ємельянов (Urban Inst.) розповів про особливості і проблеми тієї частини схилу, над якою працюватимуть команди.
• Кирило Ліпатов (Urban Inst.) представив результати соціологічних досліджень та натякнув, як нові знання про користувачів території можуть вплинути на подальшу роботу команд.
• Катя Бакова (громадський рух «Зелений лист») розповіла про те, що одеські схили — це, по-перше, унікальна комплексна інженерна споруда, яка от вже 50 років захищає місто від руйнівної сили моря. І, на жаль, знаходиться ця споруда в аварійному стані.

Стратегія розвитку: день 2

Другий день воркшопу почався зі знайомства з територією. Учасники зібрались біля ЖК «KANDINSKY Residence» та мали трохи більше двох годин, щоб самостійно дослідити територію, поспостерігати за людьми та сформувати власне враження. Повернувшись у 4City, учасники провели SWOT-аналіз у командах, щоб формалізувати отримані знання та синхронізувати власне сприйняття території одне з одним.

Грунтуючись на цінностях та можливостях території, команди сформулювали власне бачення, чим має стати ця територія. Візія команди «Простір 1» об’єднала бачення всіх трьох команд:

«Схили — це угода між морем та містом»

Слово «угода» є всеосяжним та включило в себе кілька важливих значень: інженерна споруда (яка захищає місто від моря), місце взаємодії багатьох соціальних груп, важлива міська тема, навколо якої об’єднуються люди. «Місто» ми також можемо розуміти як в очевидному сенсі — система організації простору (споруди, вулиці, площі), так і у важливішому сенсі — люди, які живуть у цьому просторі.

Командами «Простір 2» та «Люди» були сформовані дещо інші візії:

• «Парк природнього ландшафту та унікальної інженерної спадщини. Море, ліс та гори. Все, як було, тільки краще»
• «Ландшафтний парк, каталізатор розвитку парку „Ювілейний“»

День завершився формуванням стратегічних цілей розвитку схилів — чого потрібно досягти в найближчі п’ять років, щоб реалізувати візію.

Простір 1

• Створення проектної команди.
• Трансляція цінностей одеситам та пошук партнерів.
• Програмування та посилення практик використання всіх рівнів території.
• Впровадження базового набору тактичних інфраструктурних рішень.
• Проведення відкритого всеукраїнського конкурсу проектів реновації парку «Ювілейний».

Простір 2

• Створення команди розвитку території.
• Забезпечення належного рівня безпеки на території.
• Впорядкування наявних маршрутів та впровадження нових.
• Створення продуктивного ставлення громади до оновлення парку.
• Створення нових точок тяжіння.
• Реновація наявних об’єктів.

Люди

• Розкриття вертикальних зв’язків уздовж парку «Ювілейний» без порушення наявних горизонтальних зв’язків.
• Збереження автентичності природного середовища.
• Забезпечення середовищної і смислової єдності ЖК і парку.
• Створення просторової концепції парку за принципами В. Кандинського.
• Організація сталої моделі управління парком.

Просторові рішення

Команда «Простір 2» присвятила заключний день пошуку просторових рішень конкретних проблем. Для вирішення конфлікту між пішоходами та велосипедистами-екстремалами, який виникає в місці перетину велотреку із Трасою здоров’я, команда запропонувала звести міст. Він підіймав би велосипедистів над Трасою здоров’я та став би додатковою фігурою на велотрасі, а також точкою інтересу для інших користувачів парку.

Серед рішень також були:

• ревіталізація радянських об’єктів інфраструктури, що перебувають у занедбаному стані;
• набір модулів для конструювання уніфікованих комерційних МАФів;
• ревіталізація та активізація молів;
• створення оглядових майданчиків.

Аналіз áкторів

Команда «Люди» сформувала гіпотезу про áкторів, що задіяні в процес формування простору. Це необхідно для забезпечення дійсно партисипативного процесу на всіх етапах впровадження змін та побудови ефективної послідовності дій.

Для кожної з груп було визначено ступінь її організації, активність, ресурси, інтереси, готовність до взаємодії. У залежності від типу відносин з SAGA Development, як ініціатора змін, актори були поділені на партнерів (готові допомагати), бенефіціарів (отримають вигоду), противників (створюватимуть опір), конкурентів (змагатимуться).

Подальші кроки

Воркшоп завершився відкритою презентацією-експромтом в 4City, а за два тижні ми підготували детальну презентацію напрацювань і подальших планів та провели зустріч із одеситами в Impact Hub.

Воркшоп став приводом для об’єднання кількох десятків небайдужих одеситів із різними професіями та інтересами довкола теми переосмислення одеських схилів. А напрацювання з нього — основою для технічного завдання, яке плануємо створити у вересені-жовтні.