Компостер на Житньому ринку

Один з експериментів — компостер на Житньому ринку, що має перетворювати незручні на всіх ланках обробки органічні відходи на цінний ресурс — компост. Ми поговорили з самою Настею Іщенко (Н.І.), учасниками команди Богданом Макаренко (Б.М.) і Євгенією Сукретною (Є.С.) та експерткою з компостування зі Львова Тетяною Чучко(Т.Ч.).

Настя Іщенко

Богдан Макаренко

Євгенія Сукретна

Тетяна Чучко

Проблематика

Т.Ч. Найбільше, згадуючи про сміття, в нас говорять про сортування пластику... На сьогодні для пластику вже розроблено процеси перероблення. Пластик нейтральний: якщо його будуть далі накопичувати, то ми отримаємо лише гори пластику. Він буде просто займати місце, допоки ми не навчимося його ефективно переробляти. От з органікою інша проблема. Накопичуючись у великих кількостях, органіка починає самокомпостуватися. Компостування відбувається за високих температур — і до 80, і до 100 градусів. Оскільки на сміттєзвалищах зберігається не тільки органіка, такі реакції мають непередбачувані наслідки. Тому відокремлення органіки від іншого сміття — це створення кращих умов на полігонах і кращих умов для перероблення вторинної сировини. Без органіки ми зможемо переробляти папір, пластик і далі їх із користю використовувати. Якщо ж це все змішується, то для перероблення придатно лише 3-5% відходів. Відокремлення органіки, як на мене, одне з найважливіших рішень, яке потребує впровадження.

«Основними причинами пожеж [на звалищах] є така невинна, на перший погляд, органіка. Органічні рештки, які лежать під завалами тривалий час без доступу кисню, не перегнивають, як це має відбуватись у природному середовищі. Вони розкладаються анаеробним способом, утворюючи вибухонебезпечний газ — метан».
Україна без сміття

Мотивація

Є.С. Упродовж життя я продукую певну кількість сміття, але після того, як викидаю його у сміттєвий бак, ніколи його не бачу. Навіть коли їду відпочивати за місто. Тому що основні маршрути людей зазвичай пролягають в обхід сміттєзвалищ.

Мені б хотілось навчитись краще обходитись з тим, що стало непотрібним, і щоб з часом звалищ не було зовсім. Зараз у мене є можливість зробити звалище «здоровішим»: на ньому буде менше органіки і виділятиметься менше шкідливих газів. Заради цього я у проєкті.

Б.М. Я вирішив спробувати такий досвід, бо сучасним мегаполісам бракує саме природи. Такий проєкт із компостером — це наш маленький внесок у розвиток міста.

Суть експерименту

Є.С. Цей проєкт триває вже понад півроку. І мені подобається не ставити в ньому крапку, а допускати, що щось може піти не так. Можливо, нам доведеться змінити процес компостування, переробити або добудувати компостери, зробити їх більшими. Це все ще експеримент: ми спостерігаємо, як проходять процеси, і готові вносити корективи.

Чи готовий ринок до компостування?

Є.С. Один з експериментів уже став успішним. Ми хотіли перевірити, чи братиме ринок участь у впровадженні компостування, чи піде нам назустріч. І отримали неабияку підтримку і допомогу.

Т.Ч. Було приємно, що керівництво Житнього пішло назустріч. Багато керівників організацій не хочуть навіть замислюються над тим, куди йде їхнє сміття, вважаючи це зайвим клопотом. Крім того, продавці й продавчині Житнього мало знали про те, що органічні відходи можна переробляти, що це за процес компостування, як це все відбувається. Це ми теж мали враховувати. І я вважаю, що нам вдалося знайти оптимальне рішення. І за це ще раз подяка керівництву Житнього і людям, які там працюють.

Чи отримаємо ми компост?

Є.С. Другий експеримент — чи вийде в нас компост. Є багато ризиків: хтось може вкрасти компостер, гризуни можуть з’їсти його вміст, бокаші не впораються з компостуванням. Якщо ми все ж отримаємо компост, є ідея віддати його в лабораторію й перевірити, чи дійсно продукт на виході може слугувати добривом.

Т.Ч. Процес компостування не є складним, але для отримання якісного продукту потрібно дотримуватись декількох правил. Одне з них — поєднання компонентів для забезпечення правильного балансу азоту і вуглецю. На жаль, це не завжди можливо, бо не налагоджено сам процес сортування і збору органіки. У Львові на компостувальному майданчику експериментують з декількома видами біовідходів: харчові відходи (залишки торговельних мереж, закладів харчування, відходи ОСББ) зелені відходи міста (скошена трава, обрізані гілки) і деякі відходи харчових виробництв. Коли цей процес буде повністю налагоджено, після експериментального підтвердження ми зможемо отримувати справді якісний продукт, який можна буде використовувати в сільському господарстві чи для озеленення міста. Якщо органіку брати будь-яку, то отримаємо просто технічний компост. Його теж можна використовувати, але він має нижчу якість.

Компостування на мадридській терасі, Composting On An Urban Terrace

Чи вигідно ринку компостувати?

Є.С. Ми знаємо всю витратну частину проєкту. Залишилось побачити, який обсяг компосту отримаємо, щоб порахувати, прибутковий це проєкт чи ні. У разі, якщо він виявиться рентабельним, це може мотивувати інші ринки розпочати компостування.

Т.Ч. Мені надзвичайно цікаво перевірити, який економічний ефект дасть один невеликий компостер. Щоб ми могли прийти до Житнього і сказати: «Ось такий компостер дає стільки компосту, хочете — можемо поставити вам ще декілька». Також хочемо перенести модель і в інші міста. Щоби ми могли приходити не лише до Житнього, а й до інших організацій, які продукують органіку, і пропонувати їм задуматись, що вони можуть краще розпорядитися своїми ресурсами. Можливо, вони ніколи не думали, що можуть економити на вивозі сміття, а, можливо, і компостувати на місцях.

Етапи експерименту

«Міське сафарі»

Є.С. Усе починалося з прекрасного воркшопу від ПРООН «Міське сафарі». Особисто мені сподобалась лекційна частина, де нам показували кейси й розповідали, які природоорієнтовані рішення впроваджуються зараз у світі. З нами працювали практики, їм можна було ставити конкретні питання.

Потім нам потрібно було знайти проблему на Подолі, яка нашу команду турбуватиме більше за інші. Ми мали висунути гіпотезу щодо рішення проблеми й перевірити її через експеримент.

Н.І. Команда зосередилася на проблемі органічного сміття на Житньому ринку. Коли учасники прийшли туди вперше, то ходили й дивилися, залізали в смітники, де знайшли дуже багато пластика, дерева й органічного сміття. Команда вирішила зосередиться на незручній проблемі: усі говорять про пластик, і мало хто говорить про органіку. І в мені це теж сильно відгукнулося, тому що в цей момент я вже сама починала компостувати вдома. І я повністю влилася в цю тему.

Команда за роботою

Побудували роботу команди

Н.І. Я почала з того, що побудувала роботу команди. Кожен відповідав за певний гвинтик. Хтось спілкувався з адміністрацією, хтось шукав експертів...

Розібралися в темі

Н.І. Не можна просто взяти й почати компостувати. Я пройшла кілька курсів із компостування, поставила в себе вдома компостер. Але я розуміла, що не всі пазли в мене склалися. Мені не хотілося просто взяти й замовити на “Розетці” компостер, мені хотілося розібратися самостійно. Для цього ми почали шукати експертів.

Отримали дозволи й підтримку

Б.М. Завдяки командній роботі ми отримали всі дозволи та підтримку проекту. За що хочу висловити окрему подяку координаторці Насті Іщенко та адміністраці ринку.

Андрій Олександрович показує команді дозвіл від КМДА

Н.І. Андрій Олександрович [заступник директорки ринку] — це людина з хорошим почуттям гумору. Ми були знайомі раніше, тому що я з «Агентами змін» робила на Житньому «Урбанину». У нашій першій розмові про компостер я йому сказала: «Ось, зробімо у вас компостер, а я тут ще фотосесію зроблю, покличемо журналістів». Ця зустріч тривала півтори години. Я йому пояснила, що таке бокаші, як це буде працювати. Я йшла підготовлена.

Підрахували кількість сміття

Учасники команди перебирають сміття, щоби порахувати кількість органіки

Н.І. Нам потрібно було зрозуміти кількість органічних відходів. Тільки тоді ми могли б зрозуміти, який компостер нам потрібен.

Є.С. Ми підходили до працівників ринку й питали, скільки відходів у день вони викидають. Порахували середнє значення. Дізналися, скільки торгових точок з овочами та фруктами на ринку. Побудували аналітичну модель і за методом екстраполяції спробували визначити, скільки органічного сміття продукує ринок упродовж місяця.

Н.І. Я пам'ятаю, як команда надіслала мені цю цифру, й подумала: «Ні, стоп! Це неможливо!». Житній не може генерувати 17 тонн органічного сміття — тут би все вже потонуло в смітті.

Я зрозуміла, що єдиний спосіб порахувати все сміття, що є на Житньому — це просто висипати все з бака й перебрати його руками. Ми попросили продавців органіку викидати окремо. Ми думали: «Та що там: у нас буде два контейнери, один із них з органікою, ми зараз швидко все порахуємо». Але довелося купляти рукавички й все це перебирати.

Б.М. У нас була зустріч на Житньому, де нам говорили, що органіка буде окремо. Та в результаті там були кістки, сало. Ми подивилися і зрозуміли, що в баках набагато менше органіки, придатної до компостування, ніж ми очікували.

Н.І. Ми перебрали сміття, зрозуміли реальну кількість органічних відходів, що придатні до компостування, і нарахували приблизно 4 м³ на тиждень. Я передала цю цифру експертці Тетяні Чучко. І ми почали розробляти компостер.

Перейшли на окремий збір органіки

Н.І. Продавці розуміють, що таке органіка: вони віддають її бідним, відвозять собі на дачу й дають його там свинкам та куркам. І ми не могли зрозуміти з командою, чому вони не можуть просто взяти й складати це в окремий ящик. Але потім зрозуміли, що для них покупець — найбільша цінність. Коли до них приходить клієнт, вони повністю фокусуються на ньому. Вони не будуть кидати все й робити щось з органічними відходами. Продавцям знадобилося два місяці, щоби почати нормально сортувати. І вони взагалі зайчики: коли ми запускали компостер, то вони зібрали нам усе в коробки. Вони казали: «Ось, ми розуміємо, що це важливо, тут органіка, але іноді може потрапляти, щось. Ти вибач, ми могли недогледіти.»

Провели фотосесію

Є.С. Була ще фотосесія. Ми показали, що те, що вмирає, теж може бути красивим. І це класно, тому що багато людей сміття сприймають як щось жахливе . Для більшості органічне сміття — це неприємні відходи, яких хочеться якомога швидше позбутися. Красиві фотографії допомогли по-іншому на це подивитися.

Німецький художник Курт Швіттерс визначає роботу зі сміттям — не більше не менше — «новим завданням мистецтва». Затвердився напрям Recycle-Art (або Trash-Art чи Junk-Art), який воліє дати друге життя твердим побутовим відходам, перетворюючи їх на мистецькі твори. Але органіка здебільшого все ж залишається поза увагою.

І ось ми показуємо органіку у пишних барокових декораціях на Житньому ринку, у такий спосіб протиставляючи її «відру з непотребом». І говоримо: під іншим кутом зору бридке здатне стати прекрасним.

Настя Іщенко, Житній. Бароко. Органічне сміття

Я хотіла показати, що органіка — це красиво. Зробити перший крок до візуальної естетичности та не викликати відразу в людей. Можливо, це навіть викличе цікавість до компостування й хтось захоче прочитати більше на тему. Адже те, що тримають моделі на світлинах, — усе можна компостувати. І все це сміття із Житнього.

Настя Іщенко, «Сміття — це нове завдання мистецтва». Агенти змін про Житній ринок, компостування та екологію.

Розробили конструкцію компостера

Т.Ч. На Житньому ми спробували у якості пілотного проєкту зробити перероблення органіки на місці. Цей компостер складається з двох секцій, які дають можливість перекидати сировину з місця на місце. Для швидкого компостування органіки потрібно забезпечити аеробний процес. Так органіка переробляється швидше. Така маленька модель допомагає показати в мінімасштабі, що органіка може перетворитися на добриво за короткий час. Гадаю, з часом Житній зможе масштабувати процес перероблення, бо якісний компост — це товар. Можливо, площі дадуть змогу поставити там ще компостери.

Б.М. У нас було декілька варіантів компостерів. Наш варіант простий, з простих матеріалів. Його простіше зробити самостійно, ніж десь купляти. Це дерев'яна місткість об'ємом в 1 м³, зверху дверцята, через які ми завантажуємо органіку й бокаші. Найпростіша модель.

Н.І. Компостер — це місткість, яка допомагає переробити органіку. Але я кажу, що це чарівна кімнатка, куди потрапляють органічні відходи, вони відчувають себе там комфортно й за короткий час перетворюються на добриво.

Зараз на Житньому встановлено дві секції. Ми завантажуємо туди кубометр органіки й перекидаємо її між секціями що чотири дні.

Богдан перекидає органіку між секціями

Встановили компостер

Н.І. Найтепліша згадка — це день встановлення компостера. Продавчиня квітів мене питає: «Настю, а навіщо тобі тазик, ти за квітами приїхала?», а я кажу: «Та ні. Ми ж вам тут компостер встановлюємо, ви що, не чули?». Вона сказала, що й не знала, що це роблю я. І я її запросила на відкриття.

Ми вже встановили компостер і засипали шар органіки, коли проходить тітка Іра і вручає мені великий букет півоній. Перший компост я пообіцяла віддати їй на добриво для квітів. Це було як на вручення «Оскара»: я стою і всім кажу «спасибі». Я була дуже щаслива. Потім подзвонив Андрій Олександрович, питав, чи все гаразд, говорив, що хвилювався і всю ніч не спав. У мене не було повноцінної проєктної команди, тільки волонтери. А тут у мене з’явилася сім’я на Житньому, і для мене це стало дуже цінним.

Поради

Здобути підтримку

Є.С. Якщо ви хочете встановити компостер поблизу багатоквартирного будинку, потрібно здобути підтримку сусідів. Написати у вайбер, телеграм: дізнатися, чи є у вас небайдужі сусіди.

Зібрати команду

Т.Ч. Я думаю, що це командна гра. Потрібно людину з керівництва (голова ОСББ, керівник організації, директор тощо), яка б дала на це добро. Потрібен дозвіл згори, щоб усі розуміли, що це санкціонована ініціатива. Дуже важлива відповідальна людина, яка буде вести і контролювати весь процес. Потрібна людина з досвідом, яка би коригувала з технічної точки зору, коли класти органіку, як класти, коли і які мікроорганізми додавати. Потрібні роботящі руки, які це все будуть робити: зберуть компостер, візьмуть лопату, закладуть і будуть перевертати органіку, щоби вона насичувалася повітрям. Ну і потрібна людина, яка розкаже про це всьому світу :-).

Експериментувати з рішеннями

Є.С. Якщо ти не один, доведеться ухвалювати колективні рішення. Зрозуміти, як швидко вам потрібен компост, почитати, як це зробити, зрозуміти, волога у вас органіка або суха, обрати модель. І не боятися тестувати та переробляти.

Т.Ч. На цьому прикладі я переконалась, що кожне конкретне місце має свої особливості. Компостер біля ОСББ буде заповнюватись зовсім по-іншому, ніж біля приватного будинку із садочком або на продуктовому ринку. Можна скористатися інтернетом і спробувати знайти всі відповіді. Але в інтернеті написано дуже багато і, не розуміючи певних нюансів, можна наробити купу помилок. Найгірше, до чого це може призвести — це розчарування в людей. От пішло щось не так, наприклад, не додали мікроорганізмів, не збалансували компост. І вони дістають купу гнилі, тече, смердить, щей мухи літають.... Далі екоактивісти все це тихенько закопають і скажуть: «Ой, компостування — це добре, але я не хочу мати з цим справу...» Але тут немає нічого страшного. Потрібно просто знати правила і їх дотримуватись. Не бійтесь невдач, це ваш безцінний досвід. Врахуйте помилки і спробуйте ще. В інших виходить і у вас вийде! А яке задоволення, тримати в руках гарний компост і уявляти, як він покращить землю, допоможе рослинкам.

Н.І. Ти можеш компостувати з бокаші вдома або з каліфорнійськими хробаками на дачі. Просто це різні рівні складності. Ти обираєш для себе зручний формат.

Б.М. Потрібно не звинувачувати себе й не боятися складнощів.

Є.С. Не звинувачувати себе, якщо воно згнило, й ти не можеш це використовувати як добриво. Треба просто це викинути й почати процес з початку.

Проєкт із компостером — це довготривалий проєкт. Треба розуміти, що це процес, з якого ти не отримаєш швидкої вигоди, не отримаєш компост для квіточок уже завтра. І що квіточки на вашому компості, можливо, з’являться тільки наступного року.

Подальші плани

Історія з Житнім

Н.І. Я не думаю, що цей проєкт для мене закінчився. Я думаю продовжувати це робити з Житнім ринком, і для мене це теж тільки початок. Ми обговорювали з ними вже й інші ідеї.

Компостери на інших ринках

Б.М. На думку команди, експеримент на Житньому — це маленький крок до побудови універсальної моделі, яку можна було б запровадити на інших ринках України.

Н.І. Я планую й далі це розвивати, спілкуватися з іншими ринками. Але про це трохи згодом.

Компостер у подвір’ї

Є.С. Я вирішила встановити компостер у дворі свого багатоквартирного будинку. Не компостую органіку вдома, а передаю її час від часу в село, тож особисто для себе питання з цим типом сміття я вирішила. Тепер хочу спробувати по-іншому. Мені не дуже цікаво робити це самотужки. Якщо до проєкту долучаться п’ятеро мешканців мого будинку, почну це робити. Для мене важливо здобути підтримку сусідів, з якими ми користуємося спільним простором.

Освітній простір

Т.Ч. Ми домовилися з Настею про створення освітнього простору, де людина могла би підібрати модель, яка найближча до її ситуації. Наприклад, ОСББ, біля якого хочуть встановити компостер. Або це може бути приватний будинок, невелика територія поруч, і людина хоче поставити компостер. Процес компостування такий самий, але є нюанси. І людина могла б підібрати модель під особливості, які притаманні її ситуації.

У Львові я створюю демонстраційно-навчальний майданчик по компостуванню, де впроваджую всі типи компостерів, про які тільки знаю. На сьогодні це 12 різновидів. Всі їх можна буде подивитись, взяти участь у їхньому створенні, наповненні, поспостерігати за функціонуванням. Тоді людина зможе визначити всі особливості й свідомо сказати: «це мені категорично не підходить, а ось такий я хочу, бо це „саме мій розмір“».

Надіслати
+1
Запінити
  • Команда експерименту
  • Богдан Макаренко
  • Євгенія Сукретна
  • Яна Боброва
  • Діана Щербініна
  • Катерина Верета
  • Вікторія Борсук
  • Лариса Білозерова
  • Фасилітаторка
  • Настя Іщенко
  • Експертка
  • Тетяна Чучко
  • Ініціатор «Міського сафарі»
  • Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН.
    Ініціатива «Сафарі для громад»
  • Фотографії
  • Андрій Крепких (ПРООН Україна)
  • Олександр Ратушняк (ПРООН Україна)
  • Юра Грановський (Агенти змін)
  • Настя Іщенко
  • Текст
  • Юра Грановський