Травень 2015

Навігація на Львівській площі

Створення навігації на Львівській площі — частина проекту з реконструкції скверу, яку започаткував власник кафе «Драже» Павло Морозов та благодійний фонд «Майбутній Київ», а запроектував відомий архітектор Слава Бальбек. Команда А3 завжди радіє, коли наша місія — поліпшувати міське середовище та якість комунікацій в ньому — поєднується з ініціативами спонсорів, бажаючих того ж самого та спроможних реалізувати проект організаційно та фінансово. Ми створили дизайн навігаційних стел для площі. Ви можете дізнатися, як вони виглядатимуть, як створювались і чим цікаві, а якщо матимете зауваження та пропозиції — вислухаємо та врахуємо.

Проблема

Здавалося б — площа нескладна, сквер невеликий і туристи тут не ходять натовпом, але людям, які не бувають тут часто, заблукати на перетині п’яти вулиць дуже легко. Сквер транзитний: його перетинають багато шляхів у різних напрямах. Лише в 10–15 хвилинах пішки — найвизначніші пам’ятки Києва, але інформації про них — нуль. Та й сама Львівська площа — місце з багатою історією, яка, втім, мало кому відома.





Архівні фотографії Львівської площі.

У чому виклик?

Зазвичай у розвинених містах інформаційні стенди в невеличких скверах — річ нескладна та, в принципі, майже не бере на себе функцію навігації: назва, спрощена схема парку, правила поведінки, все.

Зорієнтуватися допомагає загальноміська система пішохідної навігації. У Києві такої системи немає (пілони, які встановлювали до Євро 2012, і один з яких є прямо тут, на Львівській, не рахуємо, бо вони не допомагають, а лише заплутують).


Мельбурн

Лондон

Київ

Тож виходить, що нам доведеться взяти цю функцію на себе: створити невелику частку повноцінної пішохідної навігації, замаскованої під паркову. Це складно, але цікаво: наш проект у разі успіху може стати прототипом не лише майбутньої паркової навігації для Києва, але й загальноміської пішохідної.

Спостереження

Досліджуємо найкращі приклади паркової навігації в інших містах та переконуємось, що були праві: зазвичай паркові вказівники несуть мінімум навігаційної інформації тане забирають хліб у загальноміської пішохідної системи.

У нас — інший випадок. Втім, є чого навчитися в плані подання інформації про історію місця та правил поведінки, промислового дизайну стел.

Далі спостергігаємо за напрямками та інтенсивністю руху людей у сквері, спілкуємося з перехожими. Людей, що погано орієнтуються, складно виокремити серед загальної маси, і ми вирішуємо ловити їх пізніше «на живця», коли будуть готові перші прототипи вказівників.


А поки що задовольняємось тим, що вимальовується кілька тразитних шляхів, вони перерізають сквер по діагоналях, та проходять дотично (В. Житомирська — Січових Стрільців). Ці напрямки роблять очевидними основні центри тяжіння навколо: Ярославів Вал (щоб дійти до метро Золоті Ворота), зупинки тролейбусів в напрямку центру та Лук’янівки, КНЕУ та зупинка автобусу в напрямку вокзалу, а також Пейзажна алея та В. Житомирська в напрямку популярних серед туристів Андріїівського узвозу та Михайлівського собору.

Паралельно вивчаємо історію Львівської площі, у цьому нам дуже допомогли нова книга Дмитра Малакова «На Львівській площі Києва» та сайт pastvu.com, який містить багато старих фотографій, прив’язаних до карти.

Ще від часів Ярослава Мудрого місце виконувало дві функції: західні ворота Києва (проіснували понад 800 років, зруйновані у другій половині 19 ст.) та базар (проіснував понад 900 років, перенесли на Бульварно-Кудрявську у 1959). Також збираємо інформацію про цікаві місця і будівлі, які (були) розташовані навколо: оборонні вали, «дім з куполом», Стрітенську церкву, Сінний базар та інші.

Створення концепту

Розташування

Одразу вирішуємо розташувати чотири стели по кутах скверу: так вони зачеплять усі потоки людей, як наскрізні, так і дотичні. Стели двосторонні, тож логічно, щоб вони на різних боках мали інформацію, релевантну для вхідних та вихідних потоків («куди я потрапив?» та «куди йти далі?» відповідно).

Історія площі

На тих боках стел, які зустрічають людей на входах до скверу, ми розповідаємо про те, що було на самій площі — ринок та оборонні вали.

На тих боках, які видно при виході зі скверу — про цікаві місця у тому напрямку, куди людина йде. Наприклад, при виході в бік В. Житомирської розповідаємо про «будинок зкуполом» та зруйновану Стрітенську церкву, в бік Ярославова Вала — про караїмську кенасу, в бік Бульварно-Кудрявської — будівлю друкарні.

Розповідаємо й про роль Львівської площі в оборонних фортифікаціях Києва: ми взяли план Старокиївської фортеці 17 століття та показали на ньому, де проходять сучасні вулиці. Так людині легше співставити стіни та ворота фортеці, що не зберіглася, із сучасним містом навколо. Цю інформацію (як і решту) подано українською та англійською.


PDF, ∼ 36 МБ

Карта

Найбільший виклик під час розробки карти — визначення масштабу. Більшість центрів тяжіння тут — на відстані приблизно 15–20 хвилин пішки. Це масштаб для поїздки машиною, а не пішої прогулянки. Вирішуємо дати такий фрагмент карти, який покаже лише напрями всіх вулиць навколо.


Розмір та кольори

Ми націлені на створення паркової навігації для всього міста, тому для прототипу підбирали розміри, матеріали та кольори, які однаково добре працюватимуть врізному оточенні: як серед будівель на Львівській площі, такісеред густих зелених масивів парку Пушкіна чи на відкритому просторі Музею Другої світової.

Ми вважаємо, що навігація має скромно виконувати свою функцію, анекричати та затуляти йзасмічувати собою все навколо.

Робимо наші стели дуже стрункими, лише 36 см завширшки (вдвічі менше, ніж синьо-жовті навігаційні пілони 2012 року), втім, цього достатньо для подання інформації у розмірі, цілком придатному для комфортного сприйняття.

Колір обираємо некричущий та компліментарний як до забудови, такідо зелених насаджень — сіро-коричневий. Робимо помітною здалека лише верхівку стели: для цього обираємо зелено-жовтий колір.

Тестування прототипів

Роздруковуємо перший макет стели тавиходимо на місце, щобдізнатись, чи зрозуміла вона відвідувачам скверу.

В день тестування нам не вдалося знайти людей, які опинилися у сквері вперше. Натомість, ми поспілкувались з місцевими мешканцями, якірозповіли нам, що саме у них питають ті, для кого Львівська площа є лабіринтом.

Дізнаємося, що найчастіше тут шукають найближче метро, Пейзажну алею, вокзал та вулицю Воровського, переважно не знаючи, що їй вже повернули стару назву Бульварно-Кудрявська. Також часто питають просто про напрямок до Майдану Незалежності та до Лук’янівки. Меншочікувано, що поблизу є місця, які дуже часто шукають немісцеві: поліклініку Охматдиту та Інститут травматології.

Тепер, коли ми отримали важливу інформацію від потенційних користувачів майбутньої системи навігації, ми оновили дизайн танаповнення інформаційних стел. Трохи зменшили масштаб, щобпоказати поліклініку Охматдиту та Вознесеньский узвіз, збільшили розмір написів та їхню контрастність для кращої читабельності. Додалипо краях карти основні напрями навколо — Центр, Поділ, Лук’янівку та Площу Перемоги.

Що далі

Ми сподіваємося, що навігація для скверу на Львівській площі може стати першим кейсом, як мінімум, у створенні єдиної системи паркової навігації. Програма-максимум — стати прототипом для майбутньої загальноміської системи пішохідної навігації, адже інформаційні стели, які ми створили, цілком розраховані на цю функцію.



Надіслати
+1
Запінити
Над проектом працювали:
  • Керівник проекту
  • Максим Головко
  • Арт-директор | Дизайнер
  • Ігор Скляревський
  • Дослідники
  • Юрій Грановський
  • Максим Головко
  • Олександр Колодько
  • Андрій Батін
  • Альона Ніколова
  • Олена Скляревська
  • Тексти
  • Олена Скляревська
  • Переклад та редактура
  • Олександр Клейменов
  • Консультант-історик
  • Дмитро Малаков
  • Відеосюжет
  • Павло Сусляков

Проект увійшов у шорт-лист Best Of у номінації дизайн концепції.